Усна народна творчість українців багата на взірці оригінального жанру народних дум, якого немає у фольклорі інших народів.

Хоча літературознавці й налічують майже п'ятдесят сюжетів дум із величезною кількістю варіантів, ліро-епічний твір такого жанру зазвичай складається із заспіву, основної частини й кінцівки (славословія, похвали). Оскільки в заспіві здебільшого йдеться про якусь трагічну подію, то він має ще назву «заплачка» (від слова «плакати»); в основній частині розповідається про певну подію; славо-словіє звеличує і прославляє героїв думи навіть тоді, коли співати осанну ¹ їм немає жодної причини. Наприклад, у думі «Втеча трьох братів з города Азова, з турецької неволі» старші брати зраджують наймолодшого, який гине в безводному степу, й самі в усіх варіантах цього твору розплачуються власним життям за скоєне, однак славословіє виявляється обов'язковим елементом навіть такої страшної і водночас повчальної розв'язки. Тож Ліна Костенко справедливо зауважила устами свого героя: «Либонь, це слава з іншої десь думи до цих братів азовських заблудилась». А дослідниця Марина Набок зазначила: «У думі утверджується ідея, що людська особистість, котра від природи наділена вищими ідеалами, внутрішньо і зовнішньо непідвладна негативним впливам. Вона, усвідомлюючи себе представником нації, психологічно налаштована на проєкцію «добро - добру», «прекрасне - прекрасному».

Ду'ма - великий пісенно-розповідний твір переважно героїчного змісту, який виконується речитативом у супроводі бандури, кобзи чи ліри.

Специфічні особливості думи:

X рядки вірша дуже різняться довжиною (кількістю складів);

X рима здебільшого дієслівна, часто римується по декілька рядків поспіль;

X складна синтаксична будова: замість коротких речень великі періоди, які містять закінчений образ або завершену думку;

X навмисне уповільнення розповіді завдяки повторам.

Як висловився видатний літературознавець Сергій Єфремов (1876-1939), «думи дають чудові ілюстрації до писаної історії народу, показуючи, якими очима він сам дивився на ту чи іншу подію...», а великий український мовознавець Павло Житецький (1836-1911) уточнював: «Віршова форма думи знаходиться у повній відповідності з її внутрішньою будовою, яка виражається самою її назвою. У думі передається продумане оповідання про подію, тому поетична мова думи вимагає такого вірша, який би, безумовно, належав думці, який би відгукнувся на всі її найменші вимоги».

Уперше термін «дума» згадано в хроніці 1587 року польського історика Станіслава Сарницького (1532-1597). Термін суто народний, бо утворений від слів

«думка», «думати». У цьому ж значенні його використав декабрист Кіндрат Рилєєв (1795-1826), чиє дитинство минуло в Україні. Власну поетичну книжку він назвав «Думи», а в передмові до неї пояснив, що в думах український народ увіковічнив подвиги своїх героїв. Фольклорист, перший ректор Київського університету Михайло Максимович (1804-1873), друг Тараса Шевченка, усе життя захоплювався думами та історичними піснями, збирав їх, а слово «думи» на позначення жанру українського фольклору активно вживав у своїх наукових працях ще з 1827 року. М. Максимович став першим дослідником українських дум, адже взяв до уваги їхній розповідний характер, указав на вільний віршовий розмір та дієслівне римування. Найдавнішим записом думи вважають запис «Думи про козака Голоту», датований 1684 роком. Цей фольклорний твір виявив у 20-х роках ХХ століття в давньому рукописному збірнику академік Михайло Возняк (1881-1954). Дев'ять українських народних дум від двох бандуристів записав і опублікував у 1819 році син грузинського князя, український та російський збирач фольклорних творів, зокрема дум, близький знайомий Т. Шевченка Микола Цертелєв (1790-1869).

У думах епічна розповідь чергується з ліричними відступами, суто пісенними уривками, що й зумовило виконання дум речитативом, коли під акомпанемент кобзи, бандури чи ліри окремі рядки народний співець декламував, промовляв, а інші - проспівував. Думи як великі сюжетні пісенно-розповідні твори виникли в XV-XVI століттях, у час героїчної боротьби козаків із численними ворогами, що посягали на волю України, тому можуть вважатися сторінками історії, поданої в художній інтерпретації безіменних авторів. З цього приводу Михайло Стельмах зазначив: «Українські думи є не тільки художнім літописом минулих віків, - вони й зараз силою людяності і поезії виховують в нас любов до рідної країни, ненависть до всякого гніту і поневолення».

За розміром дума, як правило, більша за історичну пісню, хоч має з нею спільні риси. У багатьох думах розповідається про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників (думи про напади на Україну турків і татар, про мужніх захисників рідної землі, про перебування полонених у турецькій неволі, боротьбу козаків з польською шляхтою). У цих творах оспівуються народні герої (Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Іван Богун), керівники повстань, схвалюються сильна воля, мужність, рішучість тих героїв, які вистояли чи ціною свого життя врятували інших, а також осуджуються негідні вчинки тих, хто став зрадником чи боягузом. У соціально-побутових та родинно-побутових думах, як і в народних піснях такої тематики, порушуються морально-етичні проблеми.

Українські думи виховували народ у дусі волелюбності, патріотизму, звитяги. Прихід до села або міста народного співця завжди ставав великим святом: і молоді, і старі, покинувши всі справи, збігалися послухати в його виконанні народні шедеври. Та співці не просто виконували думи про січі й поєдинки, про неволю і втечу з каторги. Вони намагалися прищепити юнакам, дівчатам і навіть малим дітям думку, що й у найскладнішій ситуації ніхто не має права втрачати віри в Бога, забувати батьківську науку, материнську ласку, бо як тільки знехтує цими цінностями, буде покараний Всевишнім і відторгнутий громадою.

Тарас Шевченко свою першу книгу назвав «Кобзар», у геніального українського поета є кілька віршів, які починаються словами «Думи мої». На матеріалі народних дум художники Сергій Васильківський, Іван Іжакевич, Михайло Дерегус написали прекрасні картини. Максим Рильський є автором лібрето до опери композитора

Володимира Золотарьова, створеної за мотивами народної думи «Хвесько Ганжа Андибер». На основі фольклорного матеріалу, запозиченого з дум, українські класики створювали власні художні твори: Тарас Шевченко написав поему «Сліпий» («Невольник»), Михайло Старицький - драму «Маруся Богуславка», а Ліна Костенко - «Думу про братів неазовських».

Виконавцями народних дум часто ставали колишні козаки, які роками тяжко страждали в неволі, були веслярами на воєнних турецьких кораблях, осліпли самі або яких позбавили зору за спробу втечі. Як свідчать історичні факти, запорожці здійснили декілька успішних морських походів у Туреччину, мореплавцями були неперевершеними, а їхній кошовий Петро Сагайдачний для турків став уособленням геніального воєначальника. Успіхи морських походів запорожців пояснювалися ще й тим, що турецькі громіздкі кораблі були видні здалеку, а маленькі козацькі чайки помітити серед хвиль ворогам було дуже важко.

Народні легенди й турецькі історики розповідають про те, що підопічні Петра Сагайдачного вщент знищили дві турецькі пристані й вивернулися від погоні, яка наздогнала козаків біля гирла Дунаю. У 1616 році Сагайдачний із запорозькими козаками спалив найбільший невільницький ринок у Кафі в Криму й визволив сотні бранців з України. Неодноразово з ватагою січових козаків допливав до турецьких берегів і спалював ворожі фортеці козацький ватажок Іван Підкова. У 1615 році чотири тисячі запорожців на вісімдесяти чайках раптово з'явилися в передмісті турецької столиці, а 29 липня 1696 року козаки захопили турецьку фортецю Азов. Закономірно, що полонених запорожців на невільницьких ринках переважно продавали для роботи веслярами на галерах¹ чи каторгах², адже українці були витривалими, фізично здоровими, іноді до турецької неволі вже брали участь у морських походах і мали хороші практичні навички. В українських народних легендах про Марусю Богуславку згадується, що вона визволила 711 козаків, яких її чоловік - паша³, турецький воєначальник і вельможа, роками скуповував на невільницьких ринках саме для найтяжчої роботи на турецькому флоті.

Довгий час вважали, що козацька чайка -втрачений експонат для сучасних музеїв, але на початку 1990 року українцям вдалося підняти з дна Дніпра саме такий човен і на острові Хортиця відреставрувати. Чайку назвали «Свята Покрова».

Про козацьку флотилію чайок згадують усі українські історики, а ми пропонуємо вам її художній опис сучасного письменника Михайла Слабошпицького.

«Козаки були вмілими воїнами не тільки на суші, а й на морі. їхні славнозвісні чайки не боялися ні бурі, ні оснащених важкими гарматами турецьких галер... Слово "чайка” походить від тюркських “чаік-каік”, що значить човен, дубок. Вони були, як правило, понад 12 метрів завдовжки і 3-5 завширшки. На кожну чайку сідало кілька десятків невтомних веслярів, і, розсікаючи воду, чайка летіла мов на крилах. У чайці вміщалося до шістдесяти осіб з усім військовим спорядженням, до якого входило навіть кілька легких гармат, що називалися фальконетами. При попутному вітрі на чайці напиналося вітрило.

Якщо козаки бачили на морі турецьку галеру, їхні чайки миттю шикувалися у формі півмісяця, щоб вона не змогла втекти. Наближаючись до ворожого судна, запорожці вели невпинний прицільний вогонь із рушниць, змітаючи ним все з палуби. Після обстрілу із шаблями в руках видиралися на галеру, і починався рукопашний бій. Тут уже протистояти козакам не міг ніхто.

Бували випадки, що козаки перевертали чайки догори дном і в такий спосіб наближалися до ворога, який нічого не міг зрозуміти. Збереглися свідчення самовидців про загадкове козацьке судно, яке було, мабуть, одним із перших варіантів підводного човна. Воно мало два днища, між якими клався баласт для занурення у воду. А через висунуту над поверхнею моря трубу - прообраз майбутнього перископа - стерновий вів спостереження, пильнував, чи не з'явиться турецька галера. Рухався човен за допомогою весел, умонтованих у його борти так уміло, що всередину не протікала вода. При наближенні до ворога баласт викидали, човен несподівано зринав на поверхню, і знову козаки з'являлися ніби з самісінького дна моря. Запорозький флот інколи мав до сотні морських чайок, був грізною зброєю в боротьбі з ворогом. Майже кожен із відомих гетьманів приділяв велику увагу будівництву чайок» (Михайло Слабошпицький, «Козаки з дна моря»).

Діалог із текстом

1ІИ Який жанр народнопісенної творчості характерний лише для українського фольклору? Коли цей жанр виник і в яких умовах?

2 Хто в козацькі часи переважно ставав виконавцем народних дум? Під акомпанемент яких народних інструментів прийнято виконувати думи?

3 Що таке дума як жанр фольклору? Доведіть, що цей термін зрозумілий і дуже вдалий.

4 Які риси дум відзначав один із перших збирачів цього жанру Михайло Максимович?

5 Що цікавого ви довідалися про морські походи запорожців? Якими постають ці козарлюги у вашій уяві?

6 Яку роль відігравали мандрівні співці в історії України? Які риси характеру в молодого покоління вони виховували своїми думами та історичними піснями? Чому таке виховання було надзвичайно важливим і потрібним?

7 Що ви можете сказати про перших збирачів і дослідників народних дум?

8 Як ви розумієте вислів Павла Житецького? А слова Михайла Стельмаха?

9 Прокоментуйте таку думку видатного українського літературознавця, митрополита Івана Огієнка: «Думи мають велику літературну вартість; перейняті сумом, повиті журбою, думи наші роблять велике враження навіть на чужинців».

10 Що ви можете сказати про побудову думи?

11 Яке виконання називають речитативом? Чи використовують елементи речитативності сучасні естрадні співці? Яку назву має такий спосіб виконання? Яких українських реперів ви знаєте?

12 Видатний український мовознавець Павло Житецький акцентував, що на виникнення дум вплинув високий рівень освіченості в козацькій Україні: «У мові та поетичному стилі дум виразно виступає книжний лад мови, який свідчить, що літературна діяльність українських письменників не минула без сліду для народної свідомості». Це ж явище також підкреслює один із найкращих українських літературознавців ХХ століття Сергій Єфремов: «Думи, безперечно, повиходили з кругів письменних, до народу близьких - од школярства, інтелігентного козацтва, - але так поцілили, сказати б, у саму душу народну, що втратили всі свої індивідуальні риси, обшліфувавшись на найкращі, може, зразки народної творчості». А сучасна дослідниця дум Тетяна Беценко, не заперечуючи простоту і водночас високу художність дум, слушно зауважує: «Думи являють собою самобутні, оригінальні форми поетичної творчості, народні за світоглядом і мовою, і в той же час книжні за особливим складом думки і способом її розвитку та вираження». Яка з поданих вище думок для вас особисто цікава, чим саме?

13 Поміркуйте, що спільного, а що відмінного між народними думами й фольклорними історичними піснями. За поданим зразком накресліть у зошиті й заповніть таблицю.

14 Чому в народних думах і піснях присутні насамперед унікальні історичні особистості, яскраві характери, народні улюбленці? За що саме народ увіковічнив своїх героїв у фольклорних творах?

Діалоги текстів

Факти свідчать, що до жанру дум зверталися високоосвічені люди часів козаччини. Наприклад, авторство думи «Всі покою ревно¹ прагнуть» приписують гетьманові Іванові Мазепі. У цьому творі однозначно осуджуються незгоди між козацькою старшиною, її невміння заради блага всієї України жити в мирі, державні інтереси ставити вище особистих: «През² незгоду всі пропали, самі себе звоювали³». Чи є такий висновок актуальним і для нашого часу? Чому ви так думаєте?

Мистецькі діалоги

Розгляньте ескіз до картини українського художника Олександра Глухіх «Невільницький ринок у Кафі» і зверніть увагу на полонених жінок і дівчат. Чи викликають вони у вас жаль і співчуття? Чому саме?

Як ви вважаєте, невільницькі ринки ставали місцем горя й плачу для українських полонянок і місцем зиску для ординців чи просто цікавим видовищем того часу? Зверніть увагу: саме там за великі гроші продали, як річ, а не людину, Роксолану (ро-гатинську дівчину Настю Лісо-вську), а турецький паша купив Марусю Богуславку.

Феодосій Гуменюк.

Маруся Богуславка (1997)

Маруся Богуславка - легендарна українська дівчина-попівна з міста Богуслава, яка жила приблизно в першій чверті XVII ст. Разом із двома вродливими сестрами під час чергового набігу татар Марусю взяли в ясир. У турецькому гаремі красуня Маруся стала улюбленою дружиною вельможного воєначальника-баші (паші), можливо, навіть султана, але, визволивши з неволі, як розповідає легенда, 700 козаків-невільників, поплатилася за це власним життям. Існують українські історичні драми й романи, присвячені Марусі Богуславці, є навіть балет. У минулому столітті було знято фільм «Маруся Богуславка». Проте найвідо-мішою є однойменна народна дума.

МАРУСЯ БОГУСЛАВКА

Діалог із текстом

1 Якими словами в думі передано трагічне становище українських бранців? Прочитайте зачин-за-плачку й зробіть висновок, чи багатим був турецький вельможа, якщо міг купити й утримувати сімсот козаків-невільників із України? Чи варто вважати правдою, а чи - лише гіперболою тридцятилітню неволю козаків?

2 Чому Маруся вирішила нагадати козакам про найбільше релігійне свято в християнській Україні, не передбачаючи, що нагадуванням про Великдень лише розізлить бранців?

3 Спростуйте або аргументовано доведіть думку, що патріотизм - одна з найвищих людських чеснот.

4 Що надумала зробити Маруся, коли зрозуміла, що треба вдаватися до сміливіших і рішучіших дій?

5 Чому в душі красуні точиться боротьба між любов'ю до рідної землі, священним обов'язком допомогти землякам навіть ціною власного життя й роллю законної дружини турецького вельможі, яка вже прийняла мусульманство й, цілком можливо, щаслива?

6 Як ви ставитеся до того, що сама Маруся відмовилася втікати з козаками до рідного краю? Що її там чекало? Як поставилися б до колишньої дружини турецького вельможі Марусині земляки? Чому ви так вважаєте? А що чекатиме Богуславку в Туреччині після того, як Марусин чоловік довідається про завдані йому дружиною величезні матеріальні збитки?

7 Як ви ставитеся до того, що козаків розгнівила Марусина згадка про Великдень у рідному краю? Чому вони почали проклинати свою землячку і ставитися до неї як до зрадниці?

8 Чи усвідомлювала Маруся, що буде жорстоко покарана за випущених на волю земляків? Чому передала із козаками-втікачами прохання батькові не намагатися її викупити? Чи справді єдиною причиною відмови від втечі чи законного визволення було те, що українка вже прийняла мусульманство? Які причини могли бути більш вагомими?

9 Якою постає Україна в очах невільників?

10 Якими рядками думи передано «славословіє»? Чому кінцівка стосується тих невільників, які поки що не можуть визволитися, хоч дуже прагнуть повернення додому?

11 Які художні прийоми в «славословії» наближають його до молитви?

12 Народні легенди й перекази донесли ширшу інформацію про родину Марусі Богуславки, її сестер і чоловіка-турка, ніж це подано в думі.

У ХУІ столітті дочку священника з міста Богуслава разом з її двома сестрами ординці забрали в ясир (полон). Дуже вродливу полонянку Марусю на невільничому ринку в Кафі за великі гроші купив знатний вельможа, багатий і впливовий паша. Молода українка могла до кінця своїх днів насолоджуватися життям у розкошах і багатстві, але трагічне становище невільників із рідного краю не давало спокою її сумлінню, й Богуславка, вибравши сприятливий момент, випустила на волю понад 700 козаків, за що була скарана на смерть.

Як ви гадаєте, чому в думі не йдеться про такі подробиці?

Діалоги текстів

Знайдіть у бібліотеці і прочитайте вірш Ліни Костенко «Чадра Марусі Богуславки».

Порівняйте ліричну героїню вірша з героїнею народної думи. На чому саме зосереджує увагу поетеса? Доведіть, що героїні вірша «Чадра Марусі Богуславки» також нелегко дається ризиковане рішення випустити бранців.

Розкрийте поетику назви вірша Ліни Костенко. Яке слово тут є ключовим і чому саме?

У думі паша довіряє своїй дружині ключі, у вірші - Маруся намагається їх знайти. У якому випадку ставлення турецького вельможі до дружини-українки більш правдоподібне? На основі яких здогадів ви робите такий висновок?

Чому слуги неправильно розцінюють поведінку стривоженої Марусі? Чим пояснюють її блідість, безсоння, неприкаяність?

Як упливає на Марусю брязкіт невільницьких кайданів? До чого спонукає?

Мистецькі діалоги

Розгляньте репродукцію картини українського художника Феодосія Гуменюка «Маруся Богуславка» (с. 42).

Який саме епізод думи відображено на ній?

Опишіть зовнішній вигляд українки, зверніть увагу на елементи одягу.

За рисами обличчя героїні доведіть, що Маруся Богуславка міркує над болючою проблемою, як допомогти землякам-бранцям визволитися з неволі.

Яку роль відіграють ключі в руках Марусі? Чи можна їх вважати художньою деталлю?

З якою метою у верхніх кутах картини зображено янголів, а в нижніх - цілу галерею: овали із зображеннями українських дівчат, ровесниць Марусі (зліва), козаків-невільників (справа) й архістра-тига Михаїла над Київськими горами (внизу посередині)?

Яку роль відіграють зображення київського і богуславського храмів на картині?

ДУМА ПРО КОЗАКА ГОЛОТУ

Діалог із текстом

1 У чому полягає моральна перевага козака Голоти над татарином? Хто з них і з якою метою порушує спочатку цілком мирне протистояння?

2 Зробіть яскравий словесний малюнок одягу козака, його взуття, зброї та коня. Про що саме значно більше дбає козак Голота, а чим нехтує? З яких верств походить козак Голота? Що про це свідчить?

3 Для чого в описі козакового вбрання народ використовує іронію? Чи насміхається в такому випадку над Голотою?

4 Які почуття викликає у вас захланний татарин? А обачна татарка? Свою відповідь доповніть цитатами з тексту думи.

5 Якими словами передано користолюбні помисли татарина? Процитуйте їх. Чи приховує він свої наміри від татарки й козака Голоти? Про що це свідчить?

6 Детально опишіть поєдинок козака Голоти з татарином. Чи є в цьому епізоді елементи гумору або сатири? Де і які саме? Проілюструйте цитатами.

7 Зробіть словесний опис території поблизу (на час дії в думі) татарського міста Килії (Кілії). Для цього використайте карту України і принагідно встановіть, у якій природній зоні розташоване це поселення, які там можуть бути кліматичні умови.

8 Доберіть народні прислів'я до таких рядків:

Ой ще козак не примірився,

А татарин ік лихій матері з коня покотився!

9 Що в поведінці козака вам імпонує, а за що ви його навіть осуджуєте? Чому саме?

10 Об'єднайтесь у пари й створіть словесний портрет козака Голоти, яким його уявляєте.

Діалоги текстів

Прокоментуйте такі слова художника Михайла Дерегуса, автора ілюстрацій до багатьох українських історичних пісень і дум: «Думи і пісні - мій улюблений фольклорний жанр, що завжди приваблював глибиною філософських роздумів. Я захоплювався їх гуманістичним духом, поетичним багатством. У моїй уяві народжувались образи, навіяні їх рядками: то велично-урочистими, то ліричними».

Мистецькі діалоги

1 Проаналізуйте одну з картин (на ваш вибір). Здійсніть словесне малювання того, що створено фарбами й пензлем на цьому художньому полотні.

2 Підготуйте, користуючись різними джерелами, короткий усний виступ про автора картини, опис якої ви підготували.

3 Порівняйте образи козака Голоти на художніх полотнах Михайла Дерегуса та Дмитра Скорейка. На якому саме козак Голота змальований згідно із описом у думі? Чому ви так вважаєте?

Іван Гайдук. Іван Богун

Іван Богун (рік народження невідомий - 1664) - соратник Богдана Хмельницького, уславлений кальницький полковник. Крім історичної події, описаної в народній думі «Іван Богун», цей полководець надзвичайно героїчно проявив себе в битві під Берестечком. Вибраний наказним гетьманом замість захопленого татарами в полон Б. Хмельницького, він уночі організував відхід основної боєздатної частини козацького війська. Козаки спорудили переправи через р. Пляшівку й непомітно для ворогів вийшли з оточення^{1 2}.

ІВАН БОГУН

¹ Розширену історичну довідку про полковника Івана Богуна та його воєнні здобутки під час визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького можна прочитати в електронному додатку до підручника, доступному за QR-кодом.

² Тут помилка, яка виникла внаслідок фонетичної подібності, має бути лексема кальницьким від назви містечка, а тепер села Кальник.

¹ Крулевськими (пол.) ляхами - королівськими польськими військовими загонами.

² Камлицькими князями - незрозуміле словосполучення в думі. Навіть якщо припустити, що йдеться про «калмицьких князів», то російської армії, тим більше на боці поляків, під Вінницею не було і навіть бути не могло.

³ Аркан - вид тодішньої зброї, довгий міцний шнурок, товста мотузка, канат, яким ловили коней і втікачів, а також цих людей вели на аркані зв'язаними й безпомічними.

⁴ Круль (пол.) - польський король.

⁵ Коноїд - натяк на те, що мусульмани не їдять свинину, а тільки баранину, яловичину, телятину, а в поході - й конину.

⁶ Нехрещена душа - тобто категорично не християнин, людина іншої віри, мусульманин.

⁷ Бусурменською - мусульманською.

⁸ Неділя (простонар.) - тиждень.

⁹ «Од свого ума...» - на власний розсуд.

¹⁰ «.дуже сильно побіждають» -

мають велику воєнну перевагу.

¹¹ Штири (арх.) - чотири.

Дума «Іван Богун» існує, на відміну від інших дум, у єдиному варіанті. У 1928 році її текст був записаний від мешканця Сумщини І. Чоловського, який походив із Вінниччини та нібито чув цей твір у виконанні кобзаря на межі ХІХ-ХХ століть. Дума була опублікована в збірнику «Українські народні думи та історичні пісні». Проте вже й тоді укладач цього збірника письменник Михайло Стельмах сумнівався у її автентичності й прямо заявляв, що цей твір належить до тих фольклорних текстів, які аж ніяк не створені за гарячими слідами історичної події. Більше того, І. Чоловський особисто не був ані лірником, ні бандуристом, цитував цей твір з пам'яті, явно перекручуючи деякі слова й дуже погано розбираючись в історичних подіях.

Історичні легенди завжди пов'язані з історичними подіями. Досить згадати народні перекази про полковника Івана Богуна. Аналізуючи бій козаків із польськими військами під Вінницею, історики наголошують, що під козацькою фортецею Монастирищами 20-21 березня 1653 р. відбулась одна із найуспішніших битв Хмельниччини. Маючи військо, яке в багато разів поступалося польським збройним силам, Іван Богун зважився заблокувати Чорний шлях польській армії в напрямку до Умані. На півдорозі до цього міста стояла козацька фортеця. Запеклі бої між козаками й поляками тут тривали без найменшої перерви цілих дві доби.

Як наголошує козацький літописець Самійло Величко, поляки навіть підпалили за'мок. Та вночі під прикриттям диму Іван Богун вивів за межі укріплення козацький загін, зодягнутий у кожухи, вивернуті по-татарськи вовною назовні, і зайшов полякам у тил. Від несподіваної появи ворога польське військо охопила жахлива паніка: «Наші, як ошпарені, кинули свої обози і вантажі, поранених і хворих. Тікали так, що за ніч сім миль пробігли...». Ворожі втрати становили понад 6 тисяч убитими й цілий обоз, який ляхи в паніці покинули під Монастирищами.

З Умані на допомогу Івану Богуну із кількома полками йшов сам гетьман Богдан Хмельницький, проте через запізнення участі в битві не брав, а тільки «реготав із польської шляхти». Гора, на якій після битви стояло Запорозьке Військо на чолі з самим гетьманом, поруч із Монастирищенською фортецею, і зараз називається Кошовою - тобто такою, де розташовувався козацький кіш (табір).

Діалог із текстом

1 Ознайомтеся з довідковим текстом про думу «Іван Богун». Як ви думаєте, чому навіть у такому вигляді дума «Іван Богун» є цінним фольклорним твором?

2 Як у творі зображена облога ворогами козацького війська?

3 Із яким листом звертається Іван Богун до Богдана Хмельницького?

4 Що ви можете сказати про образ Івана Богуна в цьому фольклорному творі?

5 Як ви оцінюєте ставлення Богдана Хмельницького до свого кальницького полковника? Чому гетьман так високо оцінює військову майстерність Івана Богуна?

6 Проаналізуйте такі рядки думи:

7 Чи є в цій думі зачин? А славословіє? На підтвердження власних слів зацитуйте відповідні рядки.

Діалоги текстів

1 Пригадайте, що ви знаєте про Івана Богуна з історії та української літератури.

2 Скориставшись електронним додатком до підручника та історичною довідкою, прочитайте про бій Івана Богуна з польськими військами під Вінницею. Що нового ви довідалися з цієї науково-популярної довідки про Івана Богуна? Порівняйте цей виклад про історичну подію з її художнім змалюванням у тексті думи «Іван Богун». Який із них вам зрозуміліший? А цікавіший?

3 Наведіть ознаки наукового стилю в цих науково-популярних текстах. Вкажіть, чим саме вони відрізняються від художнього стилю думи.

4 Прокоментуйте таку цитату про Івана Богуна з історичної розвідки Олени Апанович: «Категорично не прийняв ідею Переяславської ради полковник Іван Богун, якого вважали після Богдана Хмельницького козацьким стратегом номер один. Як писав до польського короля коронний обозний Ан-джей Потоцький, Іван Богун з тих козаків, для яких "найвища державна рація — щоб не бути ні під вашою, королівською, милістю, ні під царем”».

Мистецькі діалоги

1 Проаналізуйте образ Івана Богуна, витворений різними художниками чи скульпторами. Яке із художніх полотен чи скульптур, репродукції або фото яких подано в нашому підручнику, вам найбільше заімпонувало й чому саме?

2 Користуючись мережею Інтернет, перегляньте художній кінофільм «Вогнем і мечем» (1999, реж. Єжи Гоффман), знятий за мотивами однойменного роману польського письменника Генрика Сенкевича, де є чудовий образ Юрка Богуна. Його прототипом слугував Іван Богун. Напишіть коротку рецензію на цю роль (10-12 речень).

Михайло Добронравов. Іван Богун (1952)

 

Це матеріал з підручника Українська література 8 клас Слоньовська (2021, поглиблений рівень)